Проект закона о родовых поместьях (украинский вариант)

Разработка и обсуждение законопроектов, связанных с родовыми поместьями и изменениями в Конституцию
Татьяна Бородина
Початкiвець
Сообщений: 10
Зарегистрирован: Чт мар 09, 2006 6:17 pm

Проект закона о родовых поместьях (украинский вариант)

Сообщение Татьяна Бородина » Вт мар 14, 2006 6:24 pm

Проект

Закон України
Про родове помістя і родове поселення в Україні

Закон формує умови для створення громадянами України Малої Батьківщини – родового помістя і можливість для закордонних українців повернення на історичну батьківщину і створення в Україні своїх родових помість.
Закон визначає правові, соціальні і економічні основи створення і функціонування родових помість і родових поселень.
Закон гарантує недоторканність родового помістя і всемірний захист прав власників родових помість і членів їх сімей.
Метою цього закону є створення правових умов для реалізації проголошеного в Конституції України права кожного громадянина України на користування землею як основним національним багатством України, зміцнення інституту сім'ї, посилення родинних зв'язків, вирішення проблеми безробіття.

Глава 1. Загальні положення.
Стаття 1. Основні терміни і поняття, які використовуються в Законі.
В даному Законі терміни використовуються в наступному значенні:
родове майно – родове помістя і його складові частини, Родова книга, Родове дерево, бджолині колоди і вулики;
родове помістя – об'єднаний задумом засновника родового помістя і членів його сім'ї комплекс, що складається із земельної ділянки для створення родового помістя, розташованих на ньому родового дерева, насаджень деревної, чагарникової і іншої рослинності, водних об'єктів природного і штучного походження, житлового будинку, підсобних будов і споруд, який створює простір для життя і діяльності сім'ї, зміцнення роду, посилення родинних зв'язків і який передається у спадщину по роду засновника родового помістя;
складові частини родового помістя - земельна ділянка для створення родового помістя, розташовані на ньому родове дерево, насадження деревної, чагарникової і іншої рослинності, водні об'єкти природного і штучного походження, житловий будинок, підсобні будови і споруди, бджолині колоди і вулики;
земельна ділянка для створення родового помістя - земельна ділянка площею не менше одного гектара, що надається повнолітнім громадянам України в довічне користування з правом передачі у спадщину для створення родового помістя;
довічне користування земельною ділянкою – безстрокове, протягом всього життя громадянина України володіння і користування земельною ділянкою, що знаходиться у власності Українського народу;
живопліт - деревна і чагарникова рослинність, що росте по периметру родового помістя і родового поселення;
засновник родового помістя – громадянин України, який першим узяв в довічне користування земельну ділянку для створення родового помістя, або який заклав родове помістя на базі земельної ділянки іншого цільового призначення з подальшим переоформленням його на земельну ділянку для створення родового помістя. Він є родоначальником, по лінії якого ведеться спадкоємство родового маєтку;
володілець родового помістя - особа, в довічному користуванні якої перебуває і на якого відповідно до законодавства оформлено родове помістя. Володілець родового помістя може не бути його засновником;
члени сім'ї володільця родового помістя – чоловік (дружина), діти, внуки і інші нащадки власника родового помістя по низхідній лінії;
родове поселення - самостійна адміністративно-територіальна одиниця, населений пункт, організований на засадах місцевого самоврядування, що складається з родових помість і об'єктів соціально-культурного і суспільного призначення;
мешканець родового поселення – особа, яка постійно проживає в даному родовому поселенні;
земельні ділянки під об'єкти соціально-культурного і суспільного призначення – земельні ділянки, на яких розташовані і які відведені для потреб територіальної громади родового поселення для задоволення їх потреб, у тому числі проходи між родовими помістями;

Стаття 2. Законодавство про родові помістя і родові поселення.
Відносини, пов'язані з наданням громадянину України земельної ділянки для створення родового помістя, правилами його спадкування, визначення правового режиму родового помістя і родового поселення, їх функціонування, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, що не суперечать даному закону.

Стаття 3. Основні принципи законодавства в області родових помість і родових поселень.
При створенні родових помість і родових поселень належить керуватися наступними основними принципами:
а) повний суверенітет народу України над національним багатством Українського народу – землею та іншими природними ресурсами;
б) створення умов для реалізації всіма громадянами України права на землю як основне національне багатство;
в) створення умови для зміцнення сім'ї, підвищення достатку і благополуччя сімей як основного осередку суспільства і держави;
г) збереження родової пам'яті, зміцнення родинних відносин, спадковість поколінь, сімейних цінностей;
ґ) безоплатність, безумовність і безстроковість володіння і користування земельною ділянкою для створення родового помістя;
д) цілісність і неподільність родового майна, у тому числі родового помістя і його складових частин;
е) родове помістя в цілому і його складові частини, у тому числі земельна ділянка для створення родового помістя, не мають грошової оцінки;
є) звільнення володільців родових помість від сплати податків і зборів за створення, володіння і користування нерухомим майном, що є складовою частиною родового помістя;
ж) звільнення володільців родових помість і членів їх сімей від сплати податків і зборів з коштів, отриманих від продажу надлишків продукції, вирощеної і виробленої в родовому помісті;
з) звільнення спадкоємця родового помістя будь-якого ступеня спорідненості із спадкодавцем від сплати податку за спадкування родового помістя і його складових частин;
и) родове помістя успадковується тільки по низхідній від засновника родового помістя лінії і лише по роду родоначальника;
і) пріоритетність земельних ділянок для створення родових помість перед земельними ділянками іншого цільового призначення;
к) дотримання законності;

Стаття 4. Сфера дії Закону.
1. Дія цього Закону розповсюджується на повнолітніх громадян України, що виявили бажання створити родове помістя і проживати в родовому поселенні, організованому на принципах, викладених в даному Законі, а також на закордонних українців, які бронюють земельні ділянки для створення родових помість до отримання громадянства України.
2. Особливості надання земельних ділянок для створення родових помість неповнолітніми громадянами України – дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування, - регулюється окремим законом.

Глава 2. Земельна ділянка для створення родового помістя
Стаття 5. Право громадян України на отримання земельної ділянки для створення родового помістя.
1. Кожний повнолітній громадянин України має право отримати земельну ділянку для створення родового помістя площею не менше одного гектара. Площа земельної ділянки для створення родового помістя може бути більше одного гектара, але не більше трьох гектар.
2. Земельна ділянка для створення родового помістя надається в довічне користування безоплатно.
3. Земельна ділянка для створення родового помістя надається незалежно від наявності в особи у власності або користуванні земельних ділянок з іншим цільовим призначенням.
4. Забороняється збільшувати площу земельної ділянки для створення родового помістя більш ніж до трьох гектар за рахунок отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).
5. Земельна ділянка для створення родового помістя надається тільки громадянину України. Земельну ділянку для створення родового помістя забороняється надавати іноземним громадянам і особам без громадянства.
6. Надання земельної ділянки для створення родового помістя проводиться кожному громадянину України один раз в житті, незалежно від здійснення даного права повнолітніми членами його сім'ї, його батьками.
7. Одна і та ж особа не має права отримати земельну ділянку для створення родового помістя повторно протягом свого життя.
8. У разі відмови громадянина України від земельної ділянки для створення родового помістя, що знаходиться в його довічному користуванні, дана особа не має права на отримання земельної ділянки для створення родового помістя повторно, у тому числі не має права на зміну цільового призначення земельної ділянки на земельну ділянку для створення родового помістя.

Стаття 6. Земельна ділянка для створення родового помістя.
1. Земельна ділянка для створення родового помістя може бути виділений з:
- земель державної власності;
- земель комунальної власності;
- земель, що знаходяться у власності громадян;
2. Земельна ділянка для створення родового помістя надається єдиним масивом.
3. Між земельними ділянками для створення родового помістя в обов'язковому порядку створюються проходи шириною не менше 4 метрів. У випадку, якщо земельна ділянка була отримана за законодавством, що діяло до ухвалення і вступу до законної сили даного закону, і не представляється можливим зробити проходи між ділянками вказаної ширини, допускається як виняток залишення проходів між ділянками не менше 3 метрів.
4. Виділення земельної ділянки для створення родового помістя без створення між сусідніми земельними ділянками проходів забороняється.
5. Плата за користування даною земельною ділянкою і загальнопоширеними корисними копалинами для власних потреб жителів родового помістя не стягується.

Стаття 7. Обмеження відносно земельної ділянки для створення родового помістя
1. Земельні ділянки для створення родового помістя забороняється викупляти у їх власників з мотивів суспільної необхідності і для суспільних потреб.
2. Забороняється вилучати земельні ділянки для створення родового помістя з Фонду земельних ділянок для створення родових помість, які ще не мають власників.
3. Забороняється проводити на земельних ділянках для створення родових помість пошукові і розвідувальні роботи, археологічні розкопки та іншим чином руйнувати поверхню земельних ділянок для створення родового помістя.

Глава 3. Порядок отримання земельної ділянки для створення родового помістя
Стаття 8. Порядок отримання земельної ділянки для створення родового помістя із земель державної власності.
1. Громадяни України, зацікавлені в отриманні безкоштовно в довічне користування земельної ділянки для створення родового помістя із земель державної власності, подають заяву у відповідну місцеву державну адміністрацію по місцю знаходження земельної ділянки. В заяві указується бажаний розмір земельної ділянки і його цільове призначення.
2. Місцева державна адміністрація протягом місяця розглядає заяву і у разі ухвалення позитивного вирішення про передачу земельної ділянки для створення родового помістя заявнику, надає дозвіл на розробку проекту її відведення.
3. Забороняється відмовляти громадянам України в наданні земельної ділянки для створення родового помістя, окрім випадків, викладених у статті 15 даного Закону.
4. Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідний дозвіл (ліцензію) на виконання цих видів робіт в терміни, обумовлені угодою сторін.

Стаття 9. Порядок отримання земельної ділянки для створення родового помістя із земель комунальної форми власності
1. Для отримання земельної ділянки для створення родового помістя на території існуючого населеного пункту (окрім території родового поселення) громадянин України звертається до відповідного виконавчого органу територіальної громади даного населеного пункту (сільської, селищної ради) із заявою про виділення земельної ділянки. В заяві вказується бажаний розмір земельної ділянки і її цільове призначення.
2. Відповідна рада розглядає заяву і в місячний термін виносить ухвалу про надання земельної ділянки для створення родового помістя або про відмову в наданні земельної ділянки.
3. Сільська (селищна) рада може застосувати бронювання земельної ділянки для створення родового помістя по аналогії із статтею 17 даного закону.

Стаття 10. Порядок отримання земельної ділянки для створення родового помістя із земель родового поселення
1. Для отримання земельної ділянки для створення родового помістя на території існуючого родового поселення, громадянин України звертається до відповідного виконавчого органу територіальної громади даного родового поселення із заявою про виділення земельної ділянки.
2. Виділення ділянки проводиться відповідно до Статуту даного родового поселення і чинного законодавства України.
3. Рада родового поселення має право відмовити у виділенні земельної ділянки для створення родового помістя у випадках, передбачених даним законом.
4. Рада родового поселення може застосувати бронювання по аналогії із статтею 17 даного закону.

Стаття 11. Створення родового помістя із земель, що знаходяться у власності громадянина
1. Громадянин України має право створити родове помістя на базі земельної ділянки, яка знаходиться в його власності, шляхом зміни його статусу і цільового призначення на статус земельної ділянки для створення родового помістя.
2. Зміна статусу і цільового призначення земельної ділянки проводиться безкоштовно.
3. При зміні цільового призначення площа даної земельної ділянки не може бути менше ніж один гектар, повинна бути відстань між цією земельною ділянкою і сусідніми земельними ділянками не менше трьох метрів.
4. У разі зміни громадянином України статусу земельної ділянки, що знаходиться в його власності, на статус земельної ділянки для створення родового помістя, про це робиться відмітка в паспорті громадянина. Ця ж особа не має права отримати земельну ділянку для створення родового помістя повторно або провести зміну цільового призначення іншої земельної ділянки на земельну ділянку для створення родового помістя.

Стаття 12. Створення родового помістя на відособлено розташованій земельній ділянці.
1. Дозволяється виділення земельної ділянки встановленої площі для створення родового помістя окремою садибою, відособлено від існуючих населених пунктів на основі земель державної, комунальної або приватної власності.
2. Даній земельній ділянці привласнюється поштова адреса.
3. При створенні в подальшому родових помість навколо даного родового помістя вони можуть бути об'єднані в родове поселення.
4. При перетворенні сукупності родових помість в родове поселення даному поселенню можуть бути надані в колективну власність територіальної громади родового поселення земельні ділянки соціально-культурного і суспільного призначення, необхідні для створення відповідної інфраструктури.

Стаття 13. Реєстрація прав на земельну ділянку для створення родового помістя
1. Громадянину України, що отримав земельну ділянку для створення родового помістя, видається Державний акт про право довічного користування земельною ділянкою для створення родового помістя. Опис бланка Державного акту про право довічного користування земельною ділянкою для створення родового помістя і порядок його оформлення затверджується Кабінетом Міністрів України.
2. Факт отримання громадянином України земельної ділянки для створення родового маєтку підтверджується проставлянням в паспорті громадянина України штампу відповідного зразка. Опис штампу і порядок внесення відомостей в паспорт громадянина України затверджуються Кабінетом Міністрів України.
3. Відомості про земельну ділянку для створення родового помістя і про його власника вносяться в Єдиний державний реєстр земельних ділянок для створення родових помість.

Стаття 14. Єдиний державний реєстр земельних ділянок для створення родових помість
1. Всі земельні ділянки для створення родових помість, які як мають законних власників, так ще і не мають їх, підлягають обліку в Єдиному державному реєстрі земельних ділянок для створення родових помість.
2. Єдиний державний реєстр земельних ділянок для створення родових помість формується і ведеться спеціально уповноваженим центральним органом виконавської влади, який є його розпорядником і адміністратором.
3. Єдиний державний реєстр земельних ділянок для створення родового маєтку ведеться на паперових і електронних носіях.
4. Порядок створення і функціонування Єдиного державного реєстру земельних ділянок для створення родових помість затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 15. Підстави для відмови в наданні земельної ділянки для створення родового помістя
1. В наданні земельної ділянки для створення родового помістя із земель державної або комунальної власності може бути відмовлено у випадку, якщо:
- особа, що подала заяву, не є громадянином України;
- особа, що подала заяву, вже має в довічному користуванні земельну ділянку для створення родового помістя;
- земельна ділянка, на яку претендує заявник, заброньована за іншим громадянином України відповідно до статті 17 даного закону.
- за особою, що подала заяву, вже заброньована земельна ділянка для створення родового помістя, а заява про виділення земельної ділянки подана на іншу земельну ділянку для створення родового помістя;
- земельна ділянка, на яку претендує заявник, знаходиться в довічному користуванні іншої особи;
2. Перелік підстав для відмови в наданні земельної ділянки для створення родового помістя є вичерпним. Забороняється відмовляти в наданні земельної ділянки для створення родового помістя з інших підстав.

Стаття 16. Підстави для відмови в зміні цільового призначення земельної ділянки на земельну ділянку для створення родового помістя
1. В зміні цільового призначення земельної ділянки на земельну ділянку для створення родового помістя може бути відмовлено у випадку, якщо:
- особа, що подала заяву, не є громадянином України;
- особа, що подала заяву, вже має в довічному користуванні земельну ділянку для створення родового помістя;
- за особою, що подала заяву, вже заброньована земельна ділянка для створення родового помістя, а заява про виділення земельної ділянки подана на іншу земельну ділянку для створення родового помістя.
2. Перелік підстав для відмови в зміні цільового призначення земельної ділянки на земельну ділянку для створення родового помістя є вичерпним. Забороняється відмовляти в зміні цільового призначення земельної ділянки на земельну ділянку для створення родового помістя з інших підстав.

Стаття 17. Бронювання земельної ділянки для створення родового помістя за громадянином України.
1. Земельна ділянка для створення родового маєтку може бути заброньована за громадянином України строком на п'ять років. Про факт бронювання особі видається свідоцтво встановленого зразка, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.
2. Під час бронювання Державний акт про право довічного користування земельною ділянкою для створення родового помістя не видається.
3. Під час всього терміну бронювання забороняється бронювати або передавати права на дану земельну ділянку для створення родового помістя іншій особі.
4. Бронювання земельної ділянки для створення родового помістя допускається тільки відносно одного родового помістя протягом всього терміну бронювання. Одна і та ж особа не має права бронювати одночасно декілька земельних ділянок для створення родового помістя.
5. Протягом п'ятирічного терміну особа має право відмовитися від земельної ділянки для створення родового помістя.
6. Якщо після закінчення п'ятирічного терміну до органу реєстрації свідоцтв про бронювання земельної ділянки для створення родового помістя не поступить письмова заява про відмову від земельної ділянки для створення родового помістя, броня із земельної ділянки для створення родового помістя знімається і земельна ділянка може бути переданий іншій особі в довічне користування.
7. У випадку, якщо особа, що забронювала земельну ділянку для створення родового помістя, вирішила отримати його на праві довічного користування, вона повинна до закінчення п'ятирічного терміну подати письмову заяву до органу, який забронював дану земельну ділянку, про видачу Державного акту про право довічного користування для створення родового помістя встановленого зразка.

Стаття 18. Надання земельної ділянки для створення родового помістя закордонним українцям
1. Закордонні українці мають право забронювати за собою земельну ділянку для створення родового помістя строком на п'ять років.
2. Після закінчення п'ятирічного терміну закордонні українці, за якими заброньована земельна ділянка для створення родового помістя, мають пріоритетне право на отримання громадянства України, оформлення земельної ділянки для створення родового помістя на праві довічного користування і видачу Державного акту про право довічного користування земельною ділянкою для створення родового помістя.

Глава 4. Родове помістя
Стаття 19. Статус родового помістя
1. Після переходу земельної ділянки для створення родового помістя в довічне користування громадянина України і отримання ним Державного акту про право довічного користування земельною ділянкою для створення родового помістя, дана земельна ділянка придбаває статус родового помістя.
2. Родове помістя є неподільним і підлягає всемірному захисту і охороні з боку держави. Територія родового помістя є недоторканною. Забороняється проникати на територію родового помістя представникам органів державної влади і місцевого самоврядування без дозволу володільця родового помістя і вирішення суду.
3. Представники органів контролю відповідних комунальних і інших служб (лінійного зв'язку, газового господарства, енергетичного господарства і т.п.) мають право заходити на територію родового помістя тільки з дозволу володільця родового помістя. Забороняється проникнення на територію родового помістя у відсутність володільця родового помістя і членів його сім'ї.

Стаття 20. Заборона на встановлення обтяжень на родове майно, родове помістя і його складові частини
1. На родове майно, у тому числі на родове помістя в цілому і його складові частини, у тому числі на земельну ділянку для створення родового помістя, забороняється встановлювати обтяження (сервітут, емфітевзис, суперфіцій та інші).

Стаття 21. Обмеження відносно родового майна, родового помістя і його складових частин
1. Родове майно, родове помістя і його складові частини, у тому числі земельна ділянка для створення родового помістя, забороняється приватизовувати, продавати, обмінювати, дарувати, здавати в оренду.
2. Будь-які правочини, вчинені відносно родового помістя і його складових частин, визнаються недійсними з моменту вчинення. Кожна із сторін правочину повертає все отримане по недійсній операції іншій стороні.
3. Забороняється передавати земельну ділянку для створення родового помістя та інші складові частини родового помістя в іпотеку (під заставу).
4. Забороняється будь-яким чином забезпечувати виконання зобов'язань за рахунок родового майна, родового помістя або його складових частин.
5. Забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки для створення родового помістя на інші види цільового призначення земельних ділянок.
6. Забороняється накладати арешт, проводити конфіскацію і звертати стягнення на родове майно, родове помістя і його складові частини, у тому числі за рішенням суду.
7. При спадкуванні забороняється ділити земельну ділянку для створення родового помістя в натурі (на місцевості) на декілька ділянок, а також ділити усе родове помістя на складові частини, проводити виділ частини родового помістя.
8. Забороняється проведення на території родового помістя розшукових і розвідувальних робіт, археологічних розкопок та іншої діяльності, яка порушує спокій володільця родового помістя і членів його сім'ї.

Стаття 22. Найменування родового помістя.
1. Володілець родового помістя має право надати назву родовому помістю. Як правило, найменування дається за прізвищем засновника родового помістя.
2. Володілець родового помістя може зареєструвати його назву у встановленому законом порядку в Єдиному державному реєстрі родових помість.
3. Спадкоємцям родового помістя забороняється міняти назву родового помістя, надану йому засновником родового помістя.

Стаття 23. Продукція, вирощена і вироблена в родовому помісті.
1. Вся продукція, вирощена і вироблена в родовому помісті, є власністю володільця родового помістя і членів його сім'ї.
2. Діяльність, пов'язана з продажем надлишків продукції, вирощеної і виробленої в родовому помісті, не відноситься до підприємницької.
3. Доходи, отримані власниками родових помість від продажу надлишків продукції, вирощеної і виробленої в родовому помісті, не обкладаються податками і зборами.

Стаття 24. Особливості правового статусу об'єктів нерухомого майна родового помістя.
1. Об'єкти нерухомого майна, розташовані в межах родового помістя (земельна ділянка, житловий будинок і підсобні приміщення, господарські споруди, насадження, водоймища, бджолині колоди і вулики) знаходяться в довічному користуванні володільця родового помістя і членів його сім'ї.
2. Володілець родового помістя і члени його сім'ї мають право будувати житловий будинок та інші споруди на земельній ділянці для створення родового помістя без отримання спеціального дозволу на будівництво, в будь-якому місці земельної ділянки для створення родового помістя.
3. Будинок і інші будівлі і споруди не підлягають державній реєстрації в органах бюро технічної інвентаризації та інших органах реєстрації. Ці будівлі і споруди можуть бути поставлені на облік у відповідних органах безкоштовно.
4. Власник родового помістя і члени його сім'ї мають право проводити перепланування насаджень, будівель і водних об'єктів на свій розсуд з дотриманням природоохоронного законодавства і принципів добросусідства.
5. Об'єкти нерухомого майна родового помістя забороняється здавати в оренду, в найм, дарувати, продавати, здавати в лізинг, в іпотеку, обмінювати на чуже майно, у тому числі на інше родове майно, земельні ділянки для створення родового помістя, родові помістя, і іншим чином розпоряджатися їм.

Стаття 25. Володілець родового помістя.
1. Володілець родового помістя має право:
- самостійно господарювати на землі;
- вільно розпоряджатися вирощеною і виробленою продукцією і продуктами її переробки;
- реалізовувати надлишки вирощеної і виробленої продукції на ринках, а також заготівельним, переробляючим підприємствам і організаціям, іншим фізичним і юридичним особам;
- об'єднуватися на добровільних засадах в асоціації і союзи з іншими володільцями родових помість з метою координації своєї діяльності;
- використовувати у встановленому законом порядку для власних потреб загальнопоширені корисні копалини, торф, насадження, а також інші корисні властивості землі, що є на земельній ділянці, відповідно до закону;
- садити деревну і чагарникову рослинність (у тому числі лісових порід) і знищувати насадження, проводити їх перепланування;
- створювати штучні водоймища, змінювати і прибирати їх, а також використовувати для власних потреб водні об'єкти природного походження;
- будувати житлові будівлі і споруди, зводити підсобні приміщення і інші об'єкти, проводити їх перепланування і зносити їх.
2. Володільці родового помістя зобов'язані:
- дотримуватися вимог законодавства про охорону навколишнього середовища;
- забезпечувати використання земельної ділянки за цільовим призначенням;
- підвищувати родючість грунтів і зберігати корисні властивості землі;
- не порушувати права володільців суміжних земельних ділянок;
- дотримувати правил добросусідства;
- дотримувати обмеженнь, пов'язані зі встановленням охоронних зон.
3. У випадку, якщо розрахунковий місячний дохід власника родового помістя і членів його сім'ї дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати, ці особи відносяться до категорії зайнятого населення. Методика обчислення доходу визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 26. Поховання померлих володільця родового помістя і членів його сім'ї на території родового помістя
1. Володілець родового помістя і члени його сім'ї по низхідній від засновника родового помістя лінії мають право бути похованими на території свого родового помістя.
2. Забороняється ховати на території родового помістя осіб, що не є родичами засновника родового помістя. На території родового помістя не можуть бути поховані родичі засновника родового помістя по висхідній лінії.
3. Місцем поховання володільця родового помістя може бути його родове помістя або кладовище в родовому поселенні.
4. Правила поховання померлих в родовому помістя, порядок реєстрації місць поховання померлих затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Глава 5. Особливості спадкування родового помістя
Стаття 27. Правила спадкування родового помістя
1. У випадку якщо спадкодавець є володільцем родового помістя, місцем відкриття спадщині є місце знаходження родового помістя.
2. При спадкуванні родового помістя воно переходить до одного спадкоємця цілком. Забороняється ділити земельну ділянку, насадження і споруди між спадкоємцями спадкодавця.
3. Спадкоємці володільця родового помістя не можуть змінювати порядок черговості отримання права на спадкування родового помістя нотаріально посвідченим договором зацікавлених спадкоємців, складеним після відкриття спадщині.
4. Забороняється спадкування родового помістя по праву представлення, яке передбачене статтею 1266 Цивільного Кодексу України.
5. Родове помістя, родове майно не може признаватися судом відумерлим і переходити у власність територіальної громади родового поселення або іншого населеного пункту, в якому розташоване родове помістя.
6. Забороняється робити родовий помістя і родове майно предметом спадкового договору, право на укладення якого передбачено Розділом 90 Цивільного кодексу України.
7. При отриманні спадщини як за заповітом, так і за законом родове майно, у тому числі родове помістя і його складові частини, обкладається по нульовій ставці податку на спадок.
8. Майно спадкодавця – володільця родового помістя, що не є складовою частиною родового помістя і що не відноситься до родового майна, успадковується в загальному порядку відповідно до Цивільного Кодексу України.

Стаття 28. Спадкування родового помістя за заповітом
1. Володілець родового помістя має право передати по заповіту право довічного користування родовим помістям будь-якому повнолітньому члену сім'ї по низхідній лінії.
2. Забороняється передавати у спадок родове помістя особі, яка не є членом сім'ї спадкодавця, представником Роду засновника родового помістя, особі, яка не досягла повноліття.
3. Забороняється складати таємні заповіти, якщо його предметом в цілому або в частині є родове помістя. Даний заповіт визнається недійсним повністю або частково відносно спадкування родового помістя.
4. Забороняється встановлення в заповіті заповідального відказу, у випадку, якщо предметом заповідального відказу є родове майно, родове помістя, складові частини родового помістя.
5. Забороняється складати заповіт з умовою, якщо предметом даного заповіту є родове майно, у тому числі родове помістя або його складові частини.

Стаття 29. Спадкування родового помістя за законом
1. При порушенні основних принципів, викладених у статті 27 даного закону, і правил спадкоємства родового помістя за заповітом, передбачених статтею 28 даного закону, а також у разі відсутності заповіту спадкодавця – володільця родового помістя, відбувається спадкування за законом.
2. Спадкоємці за законом одержують право спадкування родового помістя почергово.
3. При знаходженні спадкоємця більш близької категорії інші втрачають право на спадкування родового майна, у тому числі родового помістя.
4. Відмова від прийняття родового помістя у спадок проводиться особисто спадкоємцем родового помістя до вступу до спадкування. Забороняється проводити відмову від прийняття родового помістя у спадок на користь кого-небудь із спадкоємців крім черги спадкоємців за законом. Відмова від спадкування родового помістя відбувається автоматично на користь наступного по черзі спадкоємця за законом. Відмова від прийняття у спадок родового помістя не є відмовою від отримання земельної ділянки для створення родового помістя.
5. У випадку якщо спадкоємець родового помістя не досяг повноліття і не може вступити у володіння даним родовим помістям, від його імені ним володіє його законний представник – опікун або піклувальник до досягнення ним повноліття. Опікун (піклувальник) спадкоємця родового помістя не має права користування даним родовим помістям.

Стаття 30. Черги спадкоємців родового помістя за законом
1. До першої черги спадкоємців родового помістя за законом відноситься чоловік (дружина) володільця родового помістя.
2. До другої черги спадкоємців родового помістя за законом відносяться діти володільця родового помістя по черзі, від старшої по віку дитини до молодшої.
Сини і дочки володільця родового помістя мають рівні права по спадкуванню родового помістя.
Спадкоємцем родового помістя може бути дитина, зачата за життя володільця родового помістя і народжений після його смерті.
Право на спадкування родового помістя переходить до кожного з дітей поперемінно, від одного до іншого, за наявності обставин і підстав, вказаних в статтях 31, 32 даного закону.
3. До третьої черги спадкоємців родового помістя за законом відносяться:
- діти старшої дитини володільця родового помістя – від старшого до молодшого по віку;
- діти середніх дітей володільця родового помістя – від старшого до молодшого по віку;
- діти молодшої дитини володільця родового помістя – від старшого до молодшого по віку.
Право на спадкування родового помістя переходить до кожного з дітей поперемінно, від одного до іншого, за наявності обставин і підстав, вказаних в статтях 31, 32 даного закону.
4. До четвертої черги спадкоємців родового помістя за законом відносяться внуки (внучки) володільця родового помістя поперемінно, від старшого по віку внука (внучки) старшої дитини володільця родового помістя до молодшого по віку онука (онучки) молодшої дитини володільця родового помістя.
Право на спадкування родового помістя переходить від одного внука (внучки) до іншого, за наявності обставин і підстав, вказаних в статтях 31, 32 даного закону.
5. До п'ятої черги спадкоємців родового помістя за законом відносяться правнуки (правнучки) володільця родового помістя поперемінно, від старшого по віку правнука (правнучки) старшого внука (внучки) старшої дитини володільця родового помістя до молодшого по віку правнука (правнучки) молодшого внука (внучки) молодшої дитини володільця родового помістя.
Право на спадкування родового помістя переходить від одного правнука (правнучки) до іншого, за наявності обставин і підстав, вказаних в статтях 31, 32 даного закону.
6. До шостої черги спадкоємців родового помістя за законом відносяться праправнуки (праправнучки) володільця родового помістя поперемінно, від старшого по віку праправнука (праправнучки) старшого правнука (правнучки) старшого внука (внучки) володільця родового помістя до молодшого по віку праправнука (праправнучці) молодшого правнука (правнучки) молодшого внука (внучки) володільця родового помістя.
Право на спадкування родового помістя переходить від одного праправнука (праправнучки) до іншого, за наявності обставин і підстав, вказаних в статтях 31, 32 даного закону.
7. До сьомої черги спадкоємців родового помістя за законом відносяться всі подальші нащадки засновника родового помістя – від старшої по віку дитини засновника родового помістя до молодшої по віку дитини в порядку черговості, передбаченої пунктами 1-6 даної статті.

Стаття 31. Підстави переходу права на спадкування родового помістя
1. При спадкуванні за заповітом і за законом право на спадкування родового помістя переходить до наступного спадкоємця у випадку, якщо попередній спадкоємець:
а) вже має на праві довічного користування своє родове помістя;
б) є чоловіком (дружиною) володільця іншого родового помістя;
в) відмовився від прийняття у спадок родового помістя шляхом подачі нотаріусу за місцем відкриття спадщини письмової заяви про відмову від спадкування родового помістя.

Стаття 32. Підстави усунення від права на спадкування родового помістя.
1. Усунення від спадкоємства родового маєтку відбувається у випадку:
а) усунення від права на спадкоємство родового маєтку в самому заповіті;
б) умисного позбавлення спадкоємцем життя спадкодавця або будь-якого з можливих спадкоємців, здійснення замаху на їх житті;
в) умисного препятствования спадкодавцю в складанні заповіту, що сприяло виникненню у винні або інших осіб права на спадкоємство.
2. Усунення від спадкоємства родового маєтку по підставах, вказаних в пунктах а) і б) проводиться за рішенням суду.

Стаття 33. Пошук спадкоємця родового помістя
1. У випадку якщо відразу після відкриття спадщини відсутні спадкоємці родового помістя або вони усунені від спадкування родового помістя, все родове помістя переходить під опіку і охорону територіальної громади родового поселення, в якому розташоване дане родове помістя, до виявлення спадкоємця родового помістя.
2. Якщо родове помістя, у якого відсутній спадкоємець, розташоване окремо від населених пунктів, то воно у разі відсутності спадкоємця переходить під опіку тієї районної ради, на території якої воно розташоване.
3. До знаходження спадкоємця родового помістя, забороняється будь яким способом використовувати родове помістя і його складові частини, а саме:
- збирати плоди, трави, ягоди;
- проводити вирубку сухостою, лісових і плодових насаджень;
- тимчасово здавати в оренду розташовані в родовому помісті приміщення під зберігання майна і для мешкання сторонніх осіб;
- підсаджувати рослини;
- добудовувати, перебудовувати або руйнувати будівлі, розташовані на ділянці;
- проводити інші дії, направлені на зміну простору родового помістя.
4. Для знаходження спадкоємця родового помістя державний виконавець проводить пошук всіх близьких і дальніх родичів спочатку останнього володільця родового помістя, при їх відсутності – родичів засновника родового помістя по низхідній лінії.
5. Пошук ведеться до тих пір, доки не буде знайдено законного спадкоємець родового помістя. На весь час пошуку спадкоємця дане родове помістя охороняється радою родового поселення (районною радою).
6. Оплата роботи державного виконавця з пошуку спадкоємця родового помістя провадиться за рахунок коштів Державного бюджету, коштів територіальної громади родового поселення, бюджету району, в якому розташоване родове помістя. Оплата роботи державного виконавця не може проводитися за рахунок родового майна, родового помістя і його складових частин.

Стаття 34. Оформлення прав на спадкоємство родового маєтку.
1. Спадкоємець, що отримав родове помістя у спадщину, зобов'язаний отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадкування родового помістя.
2. Спадкоємець зобов'язаний зареєструватися в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади, який веде Єдиний державний реєстр родових помість, як новий володілець родового помістя.
3. Після отримання свідоцтва про право на спадкування родового помістя і реєстрації новим володільцем родового помістя спадкоємцю видається Державний акт про право довічного користування земельною ділянкою для створення родового помістя.
4. Державний акт про право довічного користування земельною ділянкою для створення родового помістя, який було видано попередньому володільцю родового помістя, погашається нотаріусом і повертається спадкоємцю родового помістя.

Стаття 35. Право на родове помістя розведеного подружжя і їх дітей.
1. Після розлучення подружжя родове помістя і родове майно повністю залишається в довічному користуванні володільця родового помістя по лінії засновника родового помістя, який вказаний в Державному акті про право довічного користування земельною ділянкою для створення родового помістя.
2. Розведена особа не має прав на родове майно, родове помістя і його складові частини навіть у випадку, якщо завдяки сумісній праці при облаштуванні даного родового помістя були зведені нові будівлі, проведено їх перепланування, посаджені нові рослини і проведені інші удосконалення простору родового помістя.
3. Решта майна, що не є родовим майном, родовим помістям, складовою частиною родового помістя, ділиться між розведеним подружжям в рівних частинах в загальному порядку, передбаченому Цивільним Кодексом України.
4. Всі діти, народжені у шлюбі, а також народжені після розлучення, але зачаті у шлюбі і від володільця родового помістя, зберігають право спадкування даного родового помістя як за заповітом, так і за законом в порядку черговості нарівні з іншими спадкоємцями за законом.
5. Усиновлені власником родового помістя діти мають рівні з його рідними дітьми права при спадкуванні родового помістя, в загальному порядку черговості за законом.

Глава 6. Родове поселення
Стаття 36. Надання земельного наділу для створення родового поселення
1. Земельний наділ для створення родового поселення надається єдиним масивом з:
- земель державної власності
- земель комунальної власності;
- Фонду земельних ділянок для створення родових помість і родових поселень;
- земель, що знаходяться у власності громадян України.
2. Родове поселення також може бути сформовано на основі існуючого населеного пункту з можливістю подальшого розширення за рахунок прилеглих територій.
3. Особливості надання земельного наділу народним депутатам України для створення родового поселення регулюються окремим Законом України.
4. При створенні родового поселення в обов'язковому порядку навколо кожного родового поселення повинен створюватися живопліт завширшки не менше 10 метрів.

Стаття 37. Створення родового поселення із земель державної власності.
1. Громадяни України, зацікавлені в створенні родового поселення із земель державної власності, подають заяву у Верховну Раду України. В заяві вказується бажаний розмір і мета використання, схематичний план майбутнього родового поселення.
2. Верховна Рада України протягом місяця розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельного наділу для створення родового поселення, надає дозвіл на розробку проекту його відведення.
3. На родове поселення розробляється Генеральний план, проводиться виділення в натурі (на місцевості) земельного наділу для створення родового поселення, новому населеному пункту привласнюється назва, яка затверджується Верховною Радою України.
4. Відомості про родове поселення вносяться в Єдиний державний реєстр родових поселень. Відомості про знов створене родове поселення передаються до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з поштовому зв'язку.

Стаття 38. Створення родового поселення на основі діючого населеного пункту.
1. Родове поселення може бути створено на основі вимираючих сіл, селищ і хуторів, інших населених пунктів.
2. Допускається зміна Генерального плану населеного пункту з урахуванням особливостей організації простору родового поселення.
3. При формуванні родового поселення на основі існуючого населеного пункту питання про виділення земельного наділу узгоджується з жителями даного населеного пункту.

Стаття 39. Створення родового поселення із земель, що знаходяться у власності громадян України.
1. Громадяни України - власники прилеглих до території створюваного родового поселення земельних ділянок, мають право безоплатно передати земельні ділянки, що належать їм, повністю або частково (але площею не менше одного гектара) для включення їх до складу земель родового поселення і отримати в створюваному родовому поселенні на праві довічного користування земельну ділянку для створення родового помістя.
2. Громадяни України – власники земельної ділянки, розташованої в іншому районі, ніж створюване родове поселення, в якому він бажає проживати, може віддати належну йому на праві власності земельну ділянку до Фонду земельних ділянок для створення родових помість і родових поселень і отримати в створюваному родовому поселенні земельну ділянку для створення родового помістя.
3. Громадянин України, що має у власності земельну частку (пай), не виділену в натурі (на місцевості), має право приєднати її повністю або частково (площею не менше одного гектара) до створюваного родового поселення і отримати в ньому на праві довічного користування земельну ділянку для створення родового помістя.

Стаття 40. Склад земель в родовому поселенні.
1. Землі родового поселення складаються з таких видів земельних ділянок:
- земельні ділянки для створення родових помість;
- земельні ділянки під об'єкти соціально-культурного і суспільного призначення;
2. Родове поселення може не мати земельної ділянки під місця поховання. В даному випадку поховання померлих здійснюється на території родового помістя.
3. Навкруги родового поселення по всьому периметру повинен бути висаджена живопліт з плодових дерев, дерев лісових порід, чагарників. Даний живопліт знаходиться в колективній власності територіальної громади родового поселення. Землі, на яких розташований живопліт, відносяться до земельних ділянок соціально-культурного і суспільного призначення.
4. В радіусі одного кілометра навкруги родового поселення і на території родового поселення забороняється проводити роботи по прокладенню об'єктів лінійного зв'язку, засобів комунікації, будівництво шосе і трас, окрім тих, які підводяться безпосередньо до родового поселення.

Стаття 41. Земельні ділянки під об'єкти соціально-культурного і суспільного призначення.
1. Об'єкти соціально-культурного і суспільного призначення - це будівлі, споруди, місця загального користування, призначені для задоволення соціальних, культурних і інших потреб жителів родового поселення (школа, здравниця, парк, шляхи, капища, проходи між земельними ділянками для створення родового помістя і іншими земельними ділянками, клуб, магазин, трапезна та т.і.).
2. Земельні ділянки під об'єкти соціально-культурного і суспільного призначення виділяються відповідно до Генерального плану родового поселення. Площа, займана даними земельними ділянками, повинна складати не більше 7% від загальної площі родового поселення.
3. Дані земельні ділянки знаходяться у віданні територіальної громади відповідного родового поселення.

Стаття 42. Територіальна громада родового поселення.
1. Територіальна громада родового поселення - це жителі родових помість, об'єднані постійним проживаннм в межах родового поселення, що є самостійною адміністративно-територіальною одиницею.
2. Територіальна громада родового поселення має право створити представницький орган місцевого самоврядування - раду родового поселення, що складається тільки з жителів даного родового поселення.
3. Кожне родове поселення, незалежно від кількості його жителів, є самостійною адміністративно-територіальною одиницею і входить до складу району, в якому розташовано, самостійно, без включення до складу інших територіальних громад.
4. Для регулювання особливостей здійснення місцевого самоврядування територіальна громада родового поселення має право на місцевому референдумі прийняти Статут територіальної громади родового поселення (далі - Статут). Статут підлягає реєстрації в районних управліннях юстиції.

Глава 7. Фонд земельних ділянок для створення родових помість
Стаття 43. Фонд земельних ділянок для створення родових маєтків.
1. Фонд земельних ділянок для створення родових помість (далі - Фонд) - це Державна некомерційна організація, створена для накопичення і виділення земельних ділянок для створення родових помість
2. Фонд утворюється із земельних ділянок:
а) добровільно і безоплатно переданих фізичними особами для подальшого надання громадянам України, охочим створити родові помістя і родові поселення.
б) добровільно і безоплатно переданих юридичними особами для подальшого надання громадянам України, охочим створити родове помістя і родові поселення.
в) викуплених для суспільних потреб у фізичних і юридичних осіб, у яких дані земельні ділянки перебувають на праві власності.
г) вилучених і конфіскованих у встановленому законом порядку.
4. Фонд надає відомості про земельні ділянки, що є у нього, в Єдиний державний реєстр земельних ділянок для створення родових помість і веде Базу даних по вільних і переданих в довічне користування земельних ділянках для створення родових помість, які були йому передані відповідно до пункту 2 даної статті.
5. Особливості створення і діяльності Фонду регулюються окремим законом України.
6. Кошти на викуп земельних ділянок виплачуються з Державного бюджету України.
7. Для викупу земельних ділянок також створюється Фонд «Родове помістя», що складається з добровільних цільових пожертвувань фізичних і юридичних осіб - резидентів і нерезидентів. Кошти перераховуються до Фонду «Родове помістя» на безвідплатній і безповоротній основі.
9. Особливості створення і діяльності Фонду «Родове помістя» регулюються окремим законом.

Глава 8. Відповідальність за порушення вимог цього Закону.
Стаття 44. Відповідальність за порушення вимог цього Закону.
1. Особи, винні в порушенні вимог законодавства про родові помістя і родові поселення і цього закону несуть кримінальну і адміністративну відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Глава 9. Перехідні і заключні положення.
Стаття 45. Внесення змін і доповнень в Закон України «Про родові помістя і родові поселення в Україні».
1. Законопроект про внесення змін і доповнень в Закон України «Про родові помістя і родові поселення в Україні» може бути поданий у Верховну Раду України Президентом України або не менше однієї третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
2. Законопроект про внесення змін і доповнень в Закон України «Про родові помістя і родові поселення в Україні», попередньо схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, вважається прийнятим, якщо за нього на наступній черговій сесії Верховної Ради України проголосувало не менше двох третин від конституційного складу Верховної Ради України.
3. Зміни і доповнення до цього закону набувають чинності після їх затвердження всенародним референдумом громадян України

Стаття 46. Заключні положення.
1. Закон набуває чинності з дня його опублікування. Положення статі 5 і 17 даного закону щодо надання громадянам України земельних ділянок для створення родових помість і статі 36-39 цього закону щодо виділення земельного наділу для створення родового поселення набувають чинності через шість місяців після вступу закону до законної сили.
2. Інші закони і підзаконні акти діють в частині, що не суперечить даному Закону.
3. Кабінету Міністрів України:
- протягом трьох місяців розробити проекти законів, вказаних в тексті даного закону, і надати їх на розгляд в комітети Верховної Ради України;
- протягом трьох місяців підготувати і передати на розгляд Верховній Раді України і Президенту України пропозиції по внесенню змін до нормативно-правових актів, які витікають зі змісту даного закону;
- протягом трьох місяців розробити і затвердити нормативно-правові акти, направлені на виконання положень даного Закону;
- протягом трьох місяців розробити і затвердити кошторис витрат на виділення земельного наділу в натурі (на місцевості), оформлення документів на створювані громадянами України родові помістя і на створення родових поселень;
- привести свої нормативно-правові акти у відповідність до положень даного Закону;
- в шестимісячний термін провести роз'яснювальну роботу по основних положеннях даного закону серед населення України.
4. Спеціально уповноваженим центральним органам виконавчої влади, вказаним в даному законі, привести у відповідність із законом свої нормативно-правові акти, провести семінари і практикуми серед своїх структурних підрозділів, по виконанню нормативно-правових актів, направлених на реалізацію даного закону.



00.00.00г.
м. Київ
Президент України
В.А. Ющенко

(по состонию на 20 мая 2005 года)





Вернуться в «Законотворчество»

Кто сейчас на форуме

Количество пользователей, которые сейчас просматривают этот форум: нет зарегистрированных пользователей и 4 гостей