Украина или Киевская Русь?

Возвращение истории и культуры прародителей своих, а также их образа жизни, обрядов, праздников. В том числе, организация и проведение мероприятий, направленных на возвращение обрядов и праздников, способных возродить культуру прародителей своих. Принятие на государственном уровне праздников (в том числе, "День дачника и праздник всей Земли").

Вы согласны переименовать Украину в "Киевскую Русь"?

Да
2
50%
Нет
2
50%
 
Всего голосов: 4

Ведрусс ГРВ
Бувалий
Сообщений: 81
Зарегистрирован: Ср янв 10, 2007 1:38 pm
Откуда: Ведруссия

Украина или Киевская Русь?

Сообщение Ведрусс ГРВ » Ср янв 10, 2007 2:15 pm

Наша история и культура. Принятие на государственном уровне праздников
Украина или Киевская Русь?


Есть предложение переименовать Украину в Киевскую Русь, а нашу национальность – из «украинцев» в «русины». Почему возникло такое предложение? Дело в том, что по некоторым материалам, известно, что название «славяне» и «Украина», – это не собственные наши названия, а данные нам в свое время недоброжелательными народами. Приведу источник.

Канигін Ю. М. Шлях аріїв: Україна в духовній історії людства: Роман-есе. – 5-те вид., допов. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 528 с.

«Розібратися в етнічній ситуації на сході Європи заважає вкорінений стереотип, відповідно до якого спочатку виникла слов’янська раса, потім вона розпалася на дві гілки: західну і східну, а вже від останньої пішли свої гілки: Русь і далі три братерських народи (російський, український, білоруський). Така схема здається очевидною, але вона помилкова. Насправді все було навпаки.
Феномен Русі, якщо так можна сказати, більш ранній і більш «об’ємний», ніж феномен слов’янства. Слов’яни – одна з назв руського суперетносу, причому не власна і не зовсім вдала. Термін «слов’яни» – мовний, а не етнічний. Це прізвисько. «Справжня історична наука, – справедливо пише А.Кур, – не знає ні слов’янської раси, ні слов’янського народу, ні слов’янських племен. Давні вчені, історики, літописці, книжники нічого не говорять про слов’ян. Вони їх не бачили тому, що слов’ян не було». А хто ж був? Були руси. І цих русів було безліч, їхнє ім’я лунало по всьому тодішньому світу.
Нагадаємо, «слов’яни» – трансформована етимологічна форма «слав», чи «склаб», що з латини (slave) означає «раб», «невільник». Так римські автори, а з ними царські скіфи, а пізніше хозари називали «живий товар», що надходив з Північної Припонтиди на ринки Середземномор’я. Згодом ця назва укоренилася – понад 60 народів у епоху Середньовіччя говорили мовою, яку називали слов’янською. Так буває... «Німці» теж зневажлива назва етносу (від слова «німі»). Але вона прижилася, хоча самі германські народи так себе не називают. Вони іменують себе – «дойч». Таким чином, термін «слов’яни» – не історичний. Це прізвисько, але, на жаль, воно прижилося у слов’ян.
Уже цитований нами історик С. Лєсной з подивом відзначає: «...для слов’ян, найбільшого в минулому і нині народу Європи, не знаходиться місця, коли йдеться про їхнє походження! Усі народи: германці, романці, кельти, угро-фіни та ін. – мають свою батьківщину, але тільки не слов’яни». Дійсно дивно, як і дивна та плутатина, що панує в офіційній історичній науці з приводу походження русів, слов’ян, українців.
Отже, слов’ян як особливого суперетносу не було. Була Русь, представників якої називали славами, склабами, слов’янами, і все це йшло не від терміна «слава» (мов, славили Бога, тому і «слави», як сказано у Велесовій книзі), а від латинського slave.
Такі відомі в минулому автори, як Клавдій Птолемей, Агатемерус, Мойсей Хоренський, Ритор Захарія та ін., чимало сторінок у своїх творах присвятили могутньому народу росів (русів), що жив на величезній території від Дону на захід. Вони згадують і Волгу – «ріку русів»...» [стр. 220-221].

«Слов’янства ні як єдиної політичної, ні як єдиної культурної і тим більше мовної спільності, – відзначає А. Лебедєв, – ніколи не існувало» [стр. 222].

«Я старий, скоро помру, тому дозволю собі торкнутися найделікатнішого питання. Знаєте, яка думка мене непокоїть протягом 60 років вивчення вашої країни? Думка така: чому і навіщо ви українці?
?!
Так-так, навіщо вам бути українцями? Гадаю відродження національної самосвідомості змусить вас змінити ім’я... В Україні я ставив це питання різним людям. Спочатку вони дивувалися, от так, як ви... Але, вислухавши мене і подумавши, погоджувались.
Справді, Україна називалася Руссю і до, і після монголів. Вона – ядро, серце великої Русі від Уралу до Вісли і від Білого до Чорного моря. Але саме у ядра, у серця, й забрали ім’я Русь, залишивши його за окраїнами – Московією і Білорусією.
Назва «Україна», по-перше, не має глибоких історичних коренів, хоча і стала звичною. Вона з’явилася лише в XV столітті у польських державних актах і хроніках. Потім практично зникла на три століття (Україна стала Малоросією). І тільки в XX столітті з’явилася знову. По-друге, ця назва дана не вашим, а чужим народом, який підкорив вашу країну, точніше, частину її. Саме в Польській метрополії в XV столітті почали називати залежні руські землі «українними». Україна – окраїна (провінція) Польського королівства. І як не вправляйся, іншого змісту ви не знайдете. Україна – це не власна назва. Так само, як, скажімо, Німеччина. Німці, ми вже говорили, називають свою країну Дойчланд.
Таким чином, «Україна» не має конструктивної семантики і не є власним ім’ям. Швидше навпаки. Якщо ж розуміти під «Україною» просто «країну», «край», то тоді це ім’я вже не власне, а знеособлене.
Але вже стільки пісень створено про Україну, це ім’я для нас – ліричний образ.
Воно й залишиться... в ліриці. Як було у творчості Шевченка. Воно й годилося для бездержавної нації. Але держава, та ще й з такою історією потребує місткішого, доленосного офіційного імені.
Як же назвати?
А як було: Київська Русь. А жителі – русичі, або русини. Дивіться, що роблять євреї: не лише назву країни, але й мову залишають тритисячолітньої давності. Бог із ним, що є Росія, Білорусь... Це не заважає вам бути Руссю Київською. Але назвати, звичайно, має не хтось, а сам народ... Шляхом референдуму.» [стр. 346-347].

Конечно, надо заняться этим вопросом и тщательно его изучить. Провести просветительную работу в обществе. И уже потом ставить вопрос на референдум.
Анастасия показала, как важно правильно формулировать слова, ибо за каждым словом, за каждым символом, знаком стоит свой образ, смысл. А исходя, из цитат из книги, получается, что за названием «Украина» стоит образ крайней территории чужого государства. А, переименовав Украину в Киевскую Русь, мы вернем себе великое имя наших предков!

Кроме того, в теме «Важно вернуть культуру прародителей своих» на сайте Рідної партії Вячеслав Богданов сказал: «Поэтому думаю, что очень важно нам объединять усилия для того, чтобы вернуть уничтоженную культуру прародителей своих».
Я согласен. И я думаю, одним из шагов по возвращению культуры наших прародителей будет, как раз, возвращение названия государства наших прародителей.

Кроме того, название «Киевская Русь» по содержанию ближе к названию «Ведруссия», «Ведическая Русь». Т.е. Киевская Русь – это только часть большой Руси.

Я пазработал проект закона. Он находится в разделе "Законотворчество".





Forest
Пользователь сайта
Сообщений: 213
Зарегистрирован: Вт авг 30, 2005 12:13 am
Откуда: Київ, Ведрусія
Контактная информация:

Сообщение Forest » Ср янв 10, 2007 3:29 pm

Ведрусс ГРВ, все же людям ближе Украина.

Да и к тому же "Киевская Русь" - т.е. Русь КИЕВСКАЯ. Ассоциации у населения по поводу слова Киевская буду что типа киевляни центр вселенной :D .

Словом моё мнение - Украина, до появления государства Ведруссия.

Ведрусс ГРВ
Бувалий
Сообщений: 81
Зарегистрирован: Ср янв 10, 2007 1:38 pm
Откуда: Ведруссия

Сообщение Ведрусс ГРВ » Чт янв 11, 2007 11:28 am

Forest, над созданием Ведрусии я тоже думал. Опубликую свои мысли по этому поводу в новой теме.
Но Ведрусия как государство - это переходной период! Ведь, в конце концов, мы их все ликвидируем! :D
:rp:
Будущее - за родовыми поместьями!

Аватар пользователя
Oleg
Початкiвець
Сообщений: 5
Зарегистрирован: Чт янв 11, 2007 11:44 am
Откуда: Полтава.
Контактная информация:

Сообщение Oleg » Пт фев 02, 2007 6:19 pm

Читая сообщение от Ведрусс ГРВ, напрашивается два комментария.

Во-первых, не стоит воспринимать «Путь Ариев» Ю. Канигина как объективное историко-идеологическое пособие. Канигин пишет об украинцах также как Г.Сенкевич о поляках – каждый величает и возносит свою нацию. Это вполне естественно, автора многих произведений, тем более романов-эссе, пишут, будто их нация считалась самой древней, самой мудрой и является основой современной цивилизации. Безусловно, в «Путь Ариев» есть много интересных наблюдений, большинство описанных в романе событий научно доказаны, но при этом встречаются совершенно не аргументированные теории, а слов Гуру, лично для меня, иногда бывает мало.

Во-вторых, что касается переименования Украины в Киевскую Русь. Я согласен с тем, что название «Украина» – это окраина, но дано это название не недоброжелательными народами. Еще в начале XII века этим названием Киевская летопись именует крайние южные земли Руси Киевской. А в дальнейшем это название несправедливо закрепилось за всей территорией современной Украины. Киевскую Русь можно смело назвать первым государством, в современном понимании, которое возникло на территории Украины. Это государство охватывало большую часть современной Украины, а также часть Белоруссии и России, столица также находилась в Украине – Киев. Кроме того, многие историки считают создание Киевской Руси заслугой восточных славян. Но давайте вспомним, что о Киевской Руси говорила Анастасия. Я уверен, многие участники этого форума читали книги серии «Звенящие кедры России», посмотрим, что написано в книге «Новая цивилизация» ч.2, а точнее в рассказах «Бой не последний Радомира» и «Они со звёзд вернутся вновь на землю». События, описанные Мегре в этих рассказах со слов Анастасии, очень напоминают добровольно-принудительное крещение Руси: «Великая цивилизация Ведрусская, её традиции, обряды и культура, существовавшие десятки тысяч лет, были заменены хаотичным варварским обустройством человеческого сообщества». То есть Киевская Русь, своим варварским обустройством и своей религией уничтожила языческую Ведруссию.
Вывод из вышеизложенных рассуждений достаточно прост – если в нашем государстве будет другое устройство, не такое как было в Киевской Руси, то ничего не мешает сменить название на Русь Киевская.

Ведрусс ГРВ
Бувалий
Сообщений: 81
Зарегистрирован: Ср янв 10, 2007 1:38 pm
Откуда: Ведруссия

Сообщение Ведрусс ГРВ » Вт фев 06, 2007 1:04 pm

Oleg написал:
"Во-первых, не стоит воспринимать «Путь Ариев» Ю. Канигина как объективное историко-идеологическое пособие."


Oleg, а я и не воспринимаю!!!

Я же писал:
"Конечно, надо заняться этим вопросом и тщательно его изучить. Провести просветительную работу в обществе. И уже потом ставить вопрос на референдум."

=============

Forest написал:
"Да и к тому же "Киевская Русь" - т.е. Русь КИЕВСКАЯ. Ассоциации у населения по поводу слова Киевская буду что типа киевляни центр вселенной"

Forest, Русь называется Киевской не потому, что, якобы киевляне центр Вселенной, а потому, что Киев - столица!!!
:rp:

Будущее - за родовыми поместьями!

Forest
Пользователь сайта
Сообщений: 213
Зарегистрирован: Вт авг 30, 2005 12:13 am
Откуда: Київ, Ведрусія
Контактная информация:

Сообщение Forest » Чт фев 08, 2007 5:08 pm

Ведрусс ГРВ, спорить небуду.
Но ассоциации у меня не положительные.
Называть государство и народно - по названию столицы...

Андрiй
Початкiвець
Сообщений: 3
Зарегистрирован: Пн мар 27, 2006 2:12 pm
Откуда: м. Палоград Дніпропетровської обл.

Сообщение Андрiй » Чт янв 17, 2008 1:24 pm

Нещодавно прочитав ще одну версію походження назви українців (джерело повідомлю пізніше): украяна, тоюто визначена за межами, земля. Вищевказана думка, як на мене, має право на існування і є доволі цікавою.
Ще одна думка: назва "Україна" пов'язана із богом РА, нарівні з "РАдість", наприклад.

Дуже прошу покритикувати. :)
Слава Україні!!!

Ведрусс ГРВ
Бувалий
Сообщений: 81
Зарегистрирован: Ср янв 10, 2007 1:38 pm
Откуда: Ведруссия

Сообщение Ведрусс ГРВ » Ср фев 13, 2008 11:14 am

Слава Русі-Україні!

Андрій, поясни, будь ласка, своє розуміння, на основі якого ти проголосував «проти». Щоб ми краще розуміли одне одного.

Андрій, поясни, будь ласка, а навіщо було взагалі змінювати попередню назву «Русь»?

Поясни також, будь ласка, хто такі «українці», звідки, коли і чому вони пішли, а також хто такі «руські» та яка між ними різниця?!

Тільки уяви, наші діди і прадіди, що жили тут тисячу років тому, називали свою Батьківщину, Вітчизну Руссю, а себе – людьми руськими. А ми такі розумні взяли да і назвали себе Україною, цілком не розуміючи суті цього слова, а головне, не розуміючи навіщо ми це зробили!

А тепер подивись на наслідки, що маємо сьогодні.
:rp:

Будущее - за родовыми поместьями!


Вернуться в «Возвращение обрядов и праздников, способных возродить культуру прародителей своих. Принятие на государственном уровне праздников»

Кто сейчас на форуме

Количество пользователей, которые сейчас просматривают этот форум: нет зарегистрированных пользователей и 7 гостей